Це питання серед скелелазів носить, можна сказати, принциповий характер. З одного боку, скелелазіння таким чином вийде на новий рівень: збільшиться рейтинг, з'являться спонсори. Але з іншого боку, поява еталонної стінки зведе нанівець лазіння по природному рельєфу.

Вже зараз спортивні федерації вкладають в поняття скелелазіння - тренування і змагання на стендах - штучних зачепах. Такий вид спорту, звичайно, сприяє розвитку швидкості, але геть виключає творчість. А воно, так само як і різноманітність маршрутів, завжди лежало в основі скелелазіння в кращому його розумінні. Тепер же вийде, що професійні сильні спортсмени весь час будуть проводити в спортзалах, забувши про походження цього виду спорту і, власне, про його суть. А природний рельєф залишиться справою аматорів і "невдах".